КОЛИСКОВА ДЛЯ ЛИСИЧКИ
Спить у ліжечку лисичка,
Вмила на ніч гарне личко.
Бубликом скрутилася,
Хвостиком укрилася.
Сняться їй руденькі сни.
Спи, лисичко, міцно спи.
Н. Замрія
ЦУЦИК
Цуцик, цуцик - куций хвіст,
Він цукерки гарно їсть.
Як на задні лапки стане –
Дуже високо дістане.
З'їм одну цукерку сам,
Другу цуцику віддам.
А. М'ястківський
ОЛІВЦІ
Під ялинкою у лісі
Гноми поселились,
А під сонячним промінням
Квіти розпустились.
Гноми пензлики взяли
І роботу почали:
Розфарбовують ялинку
І суничку, і малинку,
І ромашку, і дзвіночок,
І чорницю, і дубочок.
Розфарбують цілий ліс –
Перейдуть на сінокіс.
Подивіться, любі друзі,
Вже вони малюють в лузі.
Наче милі промінці,
Ці чудові олівці.
Н. Бугай
КОНИК - СТРИБУНЕЦЬ
Скаче коник-стрибунець
З кукурудзи на чебрець,
З конюшини на бузок,
Подає свій голосок.
Скаче коник вже півдня,
А уся його рідня,
Зелененька і прудка,
Цвіркотить біля ставка.
Н. Бугай
КАЗОЧКА
До нашої теплої хати
Приходила казочка спати,
Та чи спала, чи не спала –
Колисанку колихала.
А як рано діти встали,
То гостинці гарні мали:
Тому – зайчик-стрибайчик,
Тому – котик-воркотик,
А найменшому – Іванку –
Дала казка вишиванку.
А. М'ястківський
ЧАРІВНІ СЛОВА
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко добере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам'ятать не важко:
Маленькі ключики твої –
«Спасибі» і «Будь ласка».
І. Січовик
МАМА І МУРКО
Мама в'яже нам шкарпетки.
Впав клубок із табуретки,
А Мурко його догнав
І на себе намотав.
Ми спіймаємо Мурка
І змотаємо клубка,
Бо шкарпетки у негоду
Стануть нам завжди в нагоді.
Н. Бугай
У МИШКИ НОВОСІЛЛЯ
Мишка в нірку поспішала,
Мишка нірку прикрашала,
Наносила в нірку зілля –
Нині в мишки новосілля.
В. Кравчук
Почитайте разом із малятами цікаві та легкі для сприйняття вірші про дитячий садок. У добірці ви знайдете вірші про вихователів дитсадка, про дружбу, іграшки та заняття дошкільнят у групі.
Дитсадок - веселий дім.
Тут робота є усім.
Тут майструють,
Тут будують.
Лисові хвоста малюють,
З пластиліну ліплять вовка.
Швидко шиють нитка й голка,
А тому батьки і мами,
І сестрички із братами,
І бабусі, й дідусі –
Дитсадочок люблять всі
(П. Король)
Здрастуй, хлопчику маленький!
Йди в кімнату, ручку дай.
Хоч у нас ти і новенький –
Не соромсь, за стіл сідай.
Будеш снідати із нами:
Ось оладки, осьде чай.
Плачеш? Хочеться до мами?
Ой, не треба, не скучай!
В нас ведмедик є і м'ячик.
Коник он стоїть в кутку...
Подивись: ніхто не плаче
У дитячому садку.
(М. Познанська)
Ой, який хороший
Хлопчик є у нас
В групі – наймолодший,
Звуть його Тарас.
Він в садку дитячім
Тільки перший раз.
Грається, не плаче
Новачок Тарас.
(М. Познанська)
Чий такий красивий дім?
Грають промені на нім.
Сяє напис «Колобок».
Це Оксанчин дитсадок.
Чий такий співучий дім?
Цілий день пісні у нім.
Кличе музика в танок.
Це Оксанчин дитсадок.
Чий такий веселий дім?
Не змовкає сміх у нім.
А малечі - мов квіток!
Це Оксанчин дитсадок.
(П.Ребро)
Вийшов синочок
Сам в дитсадочок.
Вчить його мама:
- Йди собі прямо!
Йди, та дивися -
Не загубися!..
- Добре, мамусю,
Не загублюся!
Я ж вам не голка,
Я ж вам Миколка!
(Г.Бойко)
Дитсадок
Відомо навіть малюку,
Як добре жити в дитсадку.
Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!»
Мий руки і куштуй сніданок.
Немає часу на ниття,
Бо ждуть цікаві заняття:
Музичне, ліпка, малювання,
Ще й порахуємо старанно,
Розучим вірш, розкажем казку.
Спіймати м'ячик? Та будь ласка!
Що ще? На вулицю - гуляти,
В рухливі ігри дружно грати.
Ось «Гуси-гуси», «Коровай»,
«Автомобілі» - обирай.
Обід. Поспати не забув.
Так не помітно день минув!
(В. Чикало)
Стоїть новий будинок
Стоїть новий будинок.
До нього – сто стежинок.
А в ньому – сто доріжок.
Там тупця двісті ніжок.
Там сотня голосочків,
Дзвінкіших від дзвіночків.
Там всілись на полиці
Ведмеді і лисиці.
Там човен у куточку
Пливе по килимочку.
На стінах – сто картинок
З героями казок.
Всі знають цей будинок.
Він зветься – дитсадок.
(Т. Коломієць)
ВихователькаКоли приходиш в дитсадок,
То хто там є, окрім діток?
Так, вихователька твоя.
Запам'ятай її ім'я!
Вона з тобою кожну мить.
Ти не умієш щось? Навчить!
І ось уже твоя рука
Сама малює Колобка,
І цифри вірно розкладе,
І слово «мама» обведе.
Бо у садку – не те що вдома.
Ти працюватимеш невтомно:
Навчишся ґудзик застібати,
Мішечок із піском метати,
Зарядку зробиш і масаж,
Змалюєш натюрморт, пейзаж,
Розкажеш гарно вірш на свято
І знатимеш всього багато.
(В. Чикало)
У садку дитячому хороше нам жити
У садку дитячому
Хороше нам жити.
Граємось, не плачемо,
Є із ким дружити!
З Галею і з Колею,
З Вовою і з Олею.
3 Грицем і Оксанкою,
З Лідою, Мар'янкою.
Та іще з Оленкою –
Нашою маленькою.
Дев'ять я назвала?
А десята - Алла!
Є іще малята,
Хлопчики й дівчата...
Я про них уже мовчу –
Бо усіх не полічу!
(М. Познанська)
У дитячому садку
Є акваріум в кутку,
А в акваріумі рибки
Миготять туди-сюди,
І на всіх вони крізь шибку
Поглядають із води.
Є в садку ще й цуценятко,
Є ласкаве кошенятко,
А надворі є кролі,
Волохаті та малі.
Дітвора в садочок прийде
І біжить в живий куток,
А Марійка не підійде
До звіряток ні на крок.
Бо вона боїться всіх —
Навіть рибок золотих!
— Цуценя куснути може,
Кошеня дряпнути може,
А кролята — гризуни,
Погризуть мене вони!
— Ой Марійко-чудасійко,
Боягузка ти мала!
І чого це ти, Марійко,
Всіх боятись почала?
Прощання з лялькою
Буду співати я
Пісеньку тиху.
– Спи, моя лялечко,
Спи, моя втіхо.
Разом з тобою
Букви я вчила,
– Спи, моя ластівко,
Спи, моя мила.
Спи, моя крихітко,
В теплім куточку.
Я вже до школи
Йду з дитсадочка.
(Варвара Гринько)
У садочку-зеленочку
ходить вишня у віночку.
Хтось їй грає на дуду,
подивлюся я піду.
Баба каже: – Не ходи!
Темні поночі сади.
Там, де вітер шарудить,
бузиновий цар сидить.
Брови в нього волохаті,
сиві косми пелехаті.
Очі різні, брови грізні,
кігті в нього як залізні,
руки в нього хапуни –
так і схопить з бузини!
Я кажу їй: – Бабо, ні!
Очі в нього не страшні.
На пеньочку, як на троні,
він сидить собі в короні.
Грає в дудку-джоломію,
я заграв би, та не вмію.
А навколо ходять в танці
квіти – всі його підданці.
Є оркестри духові,
равлик-павлик у траві.
Є у нього для настрашки
славне воїнство – мурашки.
Три царівни бузинові
мають кожна по обнові.
Невсипущі павуки
тчуть серпанки і шовки.
На царевій опанчі
зорі світяться вночі.
Він сидить у бузині,
усміхається мені!
Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький,
кропив'яний блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
Баба Вiхола, сива Вiхола
На метiльнiй мiтлi приïхала.
В дверi стукала, селом вешталась:
— Люди добрiï, дайте решето!
Ой просiю ж я бiле борошно,
Бо в полях iще дуже порожньо.
Синi пальчики — мерзне житечко.
Нема решета, дайте ситечко!
Полем ïхала, в землю дихала
Баба Вiхола, сива Вiхола...
Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива.
Ти періщить заходився,
Соловейко застудився.
А тепер лежить під пледом,
П'є гарячий чай із медом.
Під маленькими яличками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками —
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко,
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!
Admin
2015-02-10 09:21:56На ваші прохання додаємо дитячі вірші нашої землячки Ліни Костенко. Читайте із задоволенням!...
Світлана
2013-05-16 20:46:43хотілося б побачити на сайті вірші наших ржищівських поетів для дітей...
anna
2013-02-04 09:20:36Січовик ще має гарні казочки для малят. Я сама читаю їх із задоволенням. Вірші дуже хороші. Дякую....
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.