• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Практичний психолог радить


/Files/images/anmatsya/ln_anime/7254.gif

Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».

/Files/images/psiholog/tijden_psiholog16/психолог.gif

Діяльність психологічної служби спрямована на вирішення таких завдань:

- Психологічний супровід дітей раннього віку (1-3 роки);
- Просвітницька робота (просвіта вихователів і батьків з метою підвищення їх психологічного рівня знань);
- Профілактика дезадаптації новоприбулих дітей;
- Розвиток позитивних якостей дітей дошкільного віку;
- Робота з дітьми пільгового контингенту;
- Робота з обдарованими дітьми;
- Психологічна підготовка дітей до школи,
- Розвиток когнітивної, пізнавальної, емоційної сфер дошкільників.


Основна мета роботи психологічної служби:
-Створення оптимальних умов для повноцінного розвитку дитини,збереження її психічного здоров ’я, розвитку творчого потенціалу дітей.
-Створення психоемоційного комфорту всіх учасників навчально-виховного процесу.

/Files/images/psiholog/опитувальник психолог.gif

/Files/images/psiholog/опитув 1.gif/Files/images/psiholog/опитуваьн2.gif

Хочу до дитячого садочка

Майже кожна мама мріє, щоб для її дитини дитячий садок став другою домівкою.В кожній родині, де є маленька дитина, у батьків виникають питання, з якого віку віддавати дитину в дитячий садок і наскільки комфортно їй там буде.
/Files/images/anmatsya/897115464.gifЯкщо дитина погоджується ненадовго відпустити маму від себе, це одна з ознак того, що дитина зможе відвідувати дитячий садок; але якщо їй як і раніше необхідно тримати маму постійно в полі зору, тоді без батьків вона обходитися ще не може.
Інша ознака, що говорить про готовність дитини відвідувати дитячий садок, - це прояв інтересу до інших дітей, яких вона бачить на вулиці.
І, щоб допомогти вашій дитині безболісно ввійти в життя дитячого садку й успішно адаптуватися, допоможуть наступні поради:
• Найбільш оптимальний вік, коли дитину краще віддавати в дитячий садок це з 3-4 роки – для дівчаток і 3,5 - 4 роки - для хлопчиків.
• Найважливіше - це підготувати дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими. У цьому вам допоможуть рідні й близькі, які можуть доглядати певний час за вашою дитиною, коли ви не надовго відлучаєтеся. Вона в майбутньому легко зможе переносити розлуку з вами.
• Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в пісочницях, ходіть на дні народження друзів, новорічні свята, де є її однолітки.
• Про майбутнє відправлення до дитячого садочку говоріть з дитиною, як про радісну подію. Бажано в присутності дитини не висловлювати своїх власних побоювань. Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти.
• Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до виховательки та скажи: «Я хочу пити», і Світлана Миколаївна наллє тобі води» і т.д.
• Намагайтеся розвивати та заохочувати дитячу самостійність особливо в самообслуговуванні. Домашній режим краще заздалегідь узгодити з режимом садочку (режим нічного й денного сну, прийом їжі й т.д.)
• Прийдіть заздалегідь у дитячий садок і познайомтеся з обстановкою, з дітьми, з вихователями... Краще це зробити, коли діти гуляють на вулиці або грають у груповій кімнаті. Розкажіть вихователям про індивідуальні особливості вашої дитини, що їй подобається, що ні, які в неї вміння та навички, що поки не робить самостійно. Бажано разом з вихователем визначити, які методи заохочення й покарання прийнятні для вашої дитини.
• Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити вас.
• Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку, умовте залишити її переночувати в садку, а ранком знову з нею зустрітися. Якщо дитина не погоджується, нехай іграшка ходить разом з нею щодня і знайомиться там з іншими дітьми. Розпитуйте, що з іграшкою відбувалося в дитячому садку, хто з нею дружив, чи не було їй сумно. Таким чином, ви довідаєтеся, як дитині вдається звикнути до дитячого садку.
• Пограйте з дитиною та з домашніми іграшками в дитячий садок, розподіліть ролі дітей, вихователів. Нехай іграшка знайде собі друзів і через неї спробуйте вирішити проблеми, що виникають у дитини, орієнтуйте гру на позитивні результати.
• Якщо раптом через місяць ваша дитина ще не звикла до дитячого садку, перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті рекомендації, про які ви забули./Files/images/anmatsya/eeiooinoiodhiaei.gif Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садку може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили і можливості та плани. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маляти.
Ці поради допоможуть пережити дитині процес адаптації до умов дитячого садку. Якщо вам потрібна кваліфікована допомога, психологи дитячого садку завжди чекають на вас.

Індивідуальна робота психолога в дошкільному закладі

Підгрупова робота

/Files/images/anmatsya/babochkia-11.gifШановні батьки!

Не забувайте основні аксіоми виховання!

1. Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.


2. Якщо дитину оточує ворожа обстановка – вона вчиться агресивності.


3. Якщо дитину постійно висміюють – вона стає замкнутою.


4. Якщо дитина зростає у докорах – у неї формується почуття провини.


5. Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.


6. Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.


7. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.


8. Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.


9. Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

10. Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі/Files/images/shabloni/9.gif

ЛИСТ МУДРОЇ ДИТИНИ БАТЬКАМ

1. Не розбещуйте мене. Я дуже добре знаю, що мені не треба мати все те, що я прошу. Я лише хочу вас випробувати і спонукати бути батьками.

2. Не будьте непослідовним: це мене збиває і дозволяє завжди, коли тільки можу, виходити сухим з води. Хочу, щоб ви навчилися бути для мене справжніми батьками.

3. Не давайте обіцянок: ви можете бути не в стані їх виконати. Це призведе до зменшення моєї довіри до вас. Задовольняйтеся тим, щоб робити серйозні пропозиції.

4. Не виправляйте мене у присутності інших. Я сприйму це набагато краще, якщо ви поговорите зі мною спокійно віч-на-віч. Без моєї сестри, брата. Тільки ви!

5. Не бурчіть безперестанку: якщо ви це будете робити, я змушений буду захищатися прикидаючись глухим.

6. Не звертайте надто багато уваги на мої маленькі недуги. Я можу навчитися насолоджуватися поганим здоров’ям, якщо це зможе виправити вашу неуважність.

7. Не переймайтесь тим, що ми мало часу проводимо разом. Важливо, як ми його проводимо. Однак якби ви поверталися деколи додому трохи раніше, ви б мене зробили щасливим.

8. Не дозволяйте, щоб мої страхи викликали у вас неспокій, бо ви станете ще більш наляканими. Будьте для мене прикладом мужності. Дайте мені зрозуміти, що мужність – це чеснота.

9. Не забувайте, що я не можу добре рости без великого розуміння і великого заохочення... Але ж я не мушу вам про це говорити, правда?

/Files/images/anmatsya/58785993.gif

Консультації для батьків

Всі діти різні

- «Ти зовсім не схожий на брата; а її сестра була не такою; дивно, а батьки ж їхні».- Ці фрази ми чуємо постійно, коли хтось порівнює дітей. Одні слухняні, інші капризні; одні розвиваються швидко, все «схоплюють», засвоюють на «льоту», інші відстають у розвитку; одні товариські, інші, навпаки, замкнуті. Навіть в одній сім'ї, де кілька дітей, сестри і брати начебто й зовні схожі, і живуть в однакових умовах, і виховуються однаково, а можуть бути зовсім різними. Діти справді різні.

Чому діти такі різні?
Читати далі...

Сходинки до гармонії

Розвиток творчих здібностей у малюків
(поради для дорослих)
Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини?
Однозначної відповіді на ці питання психологи ще не дали. Американський психолог Дж. Сміт запевняє, що навчання творчості стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:
Читати далі...

На ваші прохання!

Основні вікові кризи дитини: як з ними впоратися

Криза 3 років - далеко не єдина в період дорослішання дитини...

Психологи називають кризою у дитини проблемний період при переході від одного етапу розвитку до іншого. Оскільки розвиток маленької людини відбувається зазвичай нерівномірно, такі переходи можуть супроводжуватися конфліктністю, впертістю, бажанням протистояти і суперечити всім проханням батьків.
Але як бути готовим до дитячих вікових криз і їх проявів? Дитячий психолог Ніна Гладськихрозповідає, що батькам варто бути особливо уважними у спілкуванні з дітьми в наступні періоди їх дорослішання:

1. Перші 6-8 тижнів життя.
У цей період на фізіологічному рівні малюк повинен навчитися самостійно дихати, зігрівати себе, їсти і перетравлювати їжу. І при цьому він позбавлений основних засобів спілкування і гостро потребує допомоги та підтримки батьків. Тримати на ручках, обіймати, годувати грудьми, захищати від тривог і стресів - власне кажучи, це все, що потрібно маленькій людині в цей час.

2. 12-18 місяців.
Головні моменти, які призводять до розвитку нових стосунків дитини зі світом в цей період - навчання ходьбі й мови. Одночасно дитина починає розуміти, що у мами є і власні інтереси, окрім неї і починає побоюватися, що її загублять чи кинуть.
У цьому ж віці дитина виявляє свої перші дорослі рішення, часто протиставляючи себе іншим. Дуже важливо усвідомити, що ваш малюк вже не та безпорадна істота, якою був ще недавно, і трохи відпустити його, дозволити розвиватися у власному темпі.

3. 2-4 роки.
Це так звана "криза 3 років". Дитина важко керована, її поведінка майже не піддається корекції. Вона говорить "я сама" і "я хочу" і робить все навпаки. Відмова в будь-якому прохання викликає реакцію протесту.
Не треба сердитися на дитину, намагатися "зломити" її, відповідати на її крик криком, тим більше карати. Така позиція дорослих може лише закріпити неправильну поведінку, а іноді і дати поштовх формуванню негативних, рис характеру.

Знайдіть у собі сили терпляче поставитися до тупання ногами чи крику. Переключіть увагу дитини на щось, що не має відношення до даної ситуації. Якщо позиція дорослих правильна, подібні порушення в поведінці дитини зазвичай через півроку-рік проходять.

4. 6-8 років.
Ця вікова криза збігається з періодом інтенсивного фізичного зростання, вдосконалення тонкої моторики рук, розвитку ряду складних нервово-психічних функцій. І як раз в цей напружений для організму час змінюється соціальний статус дитини - вона стає школярем.
Дитина стає дуже тривожною, боїться запізнитися до школи, щось зробити не так, у неї порушується апетит, особливо вранці, з'являється нудота і навіть блювота. В інших випадках дитина, навпаки, не хоче вставати, одягатися, щоб іти на заняття, забуває завдання, не може пристосуватися до дисципліни, не відповідає на запитання вчителя.
Першокласників не слід особливо завантажувати додатковими заняттями в музичних школах, спортивних секціях, студіях - нехай спочатку добре адаптуються до школи.

Кiлькiсть переглядiв: 1510

Коментарi

  • Люда

    2016-03-13 21:14:08

    прочитала про гіперактивних дітей, доречна інформація....

  • Тома

    2016-01-21 20:36:21

    Бажаю натхнення в роботі....

  • лариса

    2015-12-03 18:46:56

    хотілося б більше знати про дитячі вікові кризи....

  • матуся

    2015-11-26 19:58:58

    Доня розповідала із захопленням про ваші заняття психології. дякую....

  • володимир

    2014-12-14 15:15:23

    дитина розповіда про заняття психології їй подобаться. дякую....

  • анна

    2014-03-05 09:26:45

    Робота психолога іноді не помітна, але дуже важлива. Дякую Ользі Анатоліївні за увагу до наших діток! Професійного зростання Вам та вдячних вихованців!...

  • соня

    2014-02-20 18:48:42

    дякую за корисну інформацію...

  • мама

    2014-01-28 18:31:05

    отримала консультацію, намагаюся дотримуватися порад психолога у вихованні дитини. Дуже ВДЯЧНА...

  • максим

    2014-01-27 18:25:10

    дитині скоро в школу, ваша інформація доречна, ДЯКУЮ!...

  • Ольга Іванівна

    2013-05-16 20:43:17

    Дякуємо за інформацію! Мені цікаво було прочитати про готовність дітей до школи, адже моя дитина цього року йде в перший клас!...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.